Мета: ознайомити учнів з ендемічними, реліктовими, рідкісними й зникаючими видами рослин, Червоною, Чорною та Зеленою книгами природи, розглянути особливості охорони рослин в Україні; розвивати вміння виокремлювати головне, істотне; виховувати активну життєву позицію. Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації із зображенням ендемічних, реліктових, рідкісних і зникаючих видів рослин, карта з позначеними заповідними територіями України.

ХІД УРОКУ

I.    Організаційний етап

II.    Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

• Які особливості використання лісових ресурсів у різних країнах світу можна відмітити?
• Які особливості використання лісових ресурсів в Україні можна відмітити?
• Чи можна вважати лісистість України достатньою?
• Чи можна вважати лісозабезпечення України достатнім?

III.    Вивчення нового матеріалу

Ендеміки (від грецьк. endemos — місцевий) — види, родини та інші таксони (систематичні категорії) рослин, обмежені у своєму поширенні відносно невеликою територією. Інколи ареали ендеміків вузько обмежені (вузькоендемічні, або вузько локальні).

Розмаїтий рослинний покрив України становлять понад ЗО тис. видів вищих рослин, серед яких переважають трав'яні. Дерев і чагарників лише 280 видів. Понад 600 видів вищих рослин України — ендеміки.

Релікти (від лат. relictum — залишок), реліктові рослини — види, що входять до складу рослинного покриву певної країни або області як пережитки флор і фаун минулих геологічних епох і перебувають у деякій невідповідності із сучасними умовами існування. Реліктами їх називають через їх зв'язки з рослинним або тваринним світом минулих епох або певними типами рослинності. Так, третинними (правильніше неогеновими) реліктами називаються види, що збереглися без видимих змін щонайменше з плеоцену; наприклад, у Колхіді — ряд деревних порід (лапіна, дзельква, каштан та ін.) і вічнозелених чагарників, у Талиші — залізне дерево. Лісовими реліктами в Арктиці є види, що просунулися далеко на північ під час теплішої післяльодовикової епохи й утрималися там в оточенні тундри (ліннея, чорниця, деякі гру- шанки та ін.).

Рідкісні: види, популяції яких невеликі й наразі не належать до категорії «зникаючих» чи «вразливих», хоча їм і загрожує небезпека.

Зникаючі: види, що знаходяться під загрозою зникнення, збереження яких є малоймовірним, якщо триватиме згубна дія факторів, що впливають на їх стан.

Вразливі: види, які в найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії «зникаючих», якщо триватиме дія факторів, що впливають на їх стан.

Червона книга України — анотований та ілюстрований перелік рідкісних видів, що знаходяться під загрозою зникнення на території України й підлягають охороні; основний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляються наукові й практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.

До Червоної книги України заносять види тварин і рослин, які постійно або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах на території України, у межах її територіальних вод, континентального шельфу та виняткової (морської) економічної зон

Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин підлягають особливій охороні на всій території України.

2009 р. вийшло третє видання Червоної книги України. До третього видання «Червона книга України» (рослинний світ) занесено 826 видів рослин і грибів. Кількість видів рослин у третьому виданні порівняно з другим збільшилася на 285 видів, а у другому порівняно з першим — на 390 видів. Таким чином, з урахуванням приблизно однакових проміжків часу між виданнями Червоної книги України, спостерігається певне вповільнення темпів зменшення втрати різноманіття видів рослин і грибів України.

Чорна книга — це список тварин і рослин, які назавжди зникли з лиця Землі, починаючи з історичних часів. Досить неприємним є те, що у зникненні більшості з них винна саме людина. Відлік цього списку починається з 1600 року. Чорна книга — це сигнал смерті, вона слугує пересторогою людині й нагадує про те, чого повернути вже, на жаль, не можна.

Зелена книга України — список, до якого заносять рідкісні й типові для певної місцевості рослинні угруповання, що потребують особливого режиму їхнього використання.

Зелену книгу вперше у світі розробили фахівціУкраїни. На відміну від Червоної книги, Зелена книга звертає увагу на охорону не окремих видів, а цілісних рослинних угруповань. У ній представлено 126 рідкісних і типових рослинних угруповань, які потребують охорони.

Зелена книга України є офіційним державним документом, у якому зібрано відомості про сучасний стан рідкісних, таких, що перебувають під загрозою зникнення, і типових природних рослинних угруповань, які підлягають охороні.

Зелена книга є основою для розробки охоронних заходів щодо збереження, відтворення та використання занесених до неї природних рослинних угруповань.

Основні положення Зеленої книги України базуються на принципах:

•    централізованого управління;

•    координації дій;

•    пріоритетності наукової ініціативи;

•    обов'язкового інформування громадськості;

•    необхідності обліку, кадастру та моніторингу рідкісних рослинних угруповань;

•    зацікавленості та відповідальності землекористувачів;

•    відповідності міжнародним вимогам.

IV.    Практичне завдання

Тема . Аналіз червонокнижних видів рослин і тварин України та Європи

Мета роботи: провести аналіз червонокнижних видів рослин і тварин України та Європи.

Обладнання й матеріали: картка для практичної роботи; списки червонокнижних видів рослин і тварин України та Європи, карта України, на якій позначені заповідники, національні парки та інші природоохоронні зони, робочий зошит.

Хід роботи

1.    Ознайомитись із наданою інформацією по червоних книгах  України та Європи.

2.    Порівняти , визначити, спільні для обох риси і та інформація , що трапляються лише в одній із книг.

3.    Пояснити, чому списки співпали лише частково.

4. На контурну карту України нанести заповідники, національні парки та інші природоохоронні зони.

V.    Домашнє завдання

Опрацювати теоретичний матеріал за відповідною темою.