захворювання

                 причини

                симптоми

профілактика

     Грип

Гостре інфекційне вірусне захворювання дихальних шляхів. Джерелом інфекції є тільки хвора людина (з останніх годин інкубаційного періоду по 4-5-й день хвороби). Механізм передачі інфекції - повітряно-крапельний. Захворювання протікають у вигляді епідемій, що виникають кожні 2-3 роки. Характерна виражена сезонність грипу - зима, початок весни.

Імунітет після перенесеного грипу дуже нестійкий, можливі повторні захворювання навіть упродовж одного року; цьому сприяє те, що різні типи та підтипи, а також серологічні варіанти збудника не утворюють один проти одного пересічного імунітету та значно змінюють імуногенні властивості, що робить щеплення проти грипу досить неефективними. Проникнувши у верхні дихальні шляхи, вірус грипу вражає слизову оболонку, розмножуючись у епітеліальних клітинах. Знижується бар'єрна функція слизової оболонки. Вірус грипу та його токсин потрапляють у кров з розвитком загального токсикозу. В органах та тканинах організму токсином вірусу уражуються капіляри та дрібні судини, а також різні відділи ЦНС та вегетативної нервової системи. Катаральні прояви у дихальних шляхах, ураження нервової системи, розлад циркуляції у багатьох органах (головний мозок, легені, серце, наднирники, тощо) зумовлюють загальні клінічні симптоми хвороби.

• головний біль
• біль у м'язах
• біль у горлі
• підвищення температури тіла
• кашель
• нежить
• закладання носа

процедури із загартовування;більше гуляти на свіжому повітрі;

ультрафіолетове опромінювання приміщень у громадських приймальнях, учбових, дитячих, медичних закладах;вологе прибирання із застосуванням дезінфікуючих засобів, особливо у місцях скупчення людей;більше вживати овочів, фруктів, багатих вітаміном «С». Не забувайте про потужну профілактичну дію цибулі, часнику;старайтесь менше користуватися громадським транспортом, уникати відвідувань багатолюдних заходів, без особливої потреби відвідувати поліклініку.

Туберкульоз

Інфекційна хвороба, яка викликається мікобактеріями туберкульозу і характеризується утворенням специфічних гранульом в різноманітних органах та тканинах. Збудник – туберкульозна паличка.

Кашель більше 2 тижнів,

підвищена температура тіла більше 7 днів,

поганий апетит,

постійна слабкість,

безпідставна втрата ваги,

підвищена пітливість, особливо вночі,

задишка,

біль в грудній клітині,

крововідхаркування.

Під час розвитку хвороби проявляються симптоми інтоксикації: зниження апетиту, загальна слабкість, підвищена пітливість, температура тіла піднімається до 37,2 — 38,0 °C. З'являється кашель, на який хворий спершу не звертає уваги, пов'язуючи його з курінням чи застудою. Харкотиння виділяється мало, воно слизисто-гнійне. На початкових стадіях і задишка, і біль в грудях бувають рідко.

Для запобігання туберкульозу, окрім специфічної профілактики, яку здійснюють працівники протитуберкульозних установ, необхідно дотримуватись здорового способу життя, не зловживати алкоголем, курінням. Дотримуватись правил праці та відпочинку, санітарно-гігієнічних умов. У приміщенні має бути свіже чисте повітря. Їжа повинна бути збалансована. Варто також уникати стресових, конфліктних ситуацій.

Дифтерія

Інфекційне захворювання, яке викликається паличкою Леффлера та характеризується утворенням фібринозних нальотів у місці інвазії збудника, найчастіше на слизових оболонках носоглотки та дихальних шляхів, загальною інтоксикацією, ураженням серцево-судинної, нервової систем та нирок. Інфекція передається повітряно-крапельним шляхом; джерела інфекції – хворі та бактеріоносії. В окремих випадках хвороба передається через різні предмети. Захворюваність збільшується у холодну та вологу пору року. Хвороба може вражати людей будь-якого віку, але частіше хворіють діти. Частина тих, хто переніс дифтерію, стають носіями.

Ураження слизової оболонки горла; збільшення лімфовузлів; загальне отруєння організму токсичними бактеріями.

Після госпіталізації хворого у вогнищі роблять дезінфекцію; за особами, що знаходилися у контакті з хворим, ведуть медичне спостереження, в них досліджують слиз із зіва та носа. Визначне значення у профілактиці дифтерії має активна імунізація дітей з використанням вакцин.

Трахеїт

Запалення слизової оболонки трахеї; гостра запальна реакція слизової оболонки трахеї в результаті вірусних, бактеріальних або вірусно-бактеріальних інфекцій. Часто поєднується із запаленням бронхів, з розвитком трахеобронхіту. Викликається частіше пневмококів і паличкою Інфлюенца, рідше стафілококом і приєднується до вірусної. Запальна реакція може розвинутися також внаслідок впливу фізичних (сухий, гарячий або холодний повітря) або хімічних (забруднення повітря дратівливим агентами) чинників. Запальна реакція супроводжується набряком слизової оболонки трахеї з підвищенням виділення в`язкого секрету слизових, гнійного характеру.

Болючий сухий або з відділенням мокротиння кашель, відчуття печіння за грудину, утруднення дихання, хриплий голос. Кашель стає приступовим, призводить до головного болю. Турбує частіше вночі й вранці, провокується глибокий вдих. Загальний стан звичайно страждає незначно. Температура може бути підвищена незначно (до субфебральних цифр), особливо вечорами.

Дотримуватись правил праці та відпочинку, санітарно-гігієнічних умов. Загартування. Раціональне харчування, збагачене вітамінами.

Бронхіт

Запальне ураження слизової оболонки бронхів. У більшості випадків причиною бронхіту є віруси та бактерії . Рідше у якості причини бронхітів виступають грибки, контакт з алергенами або вдихання токсичних речовин. Найпоширеніший шлях зараження — повітряно-крапельний, тобто вдихання інфікованих краплин слини при контакті з хворою людиною (під час розмови, кашлю, чихання).

Хвороба проявляється кашлем, часто підвищеною температурою, відчуттям важкості  за грудиною, погіршанням загального самопочуття. При вислуховуванні легень можуть визначатися сухі або вологі хрипи. Одночасно можливі загальні симптоми інфекційного захворювання.

Профілактика полягає у загартовуванні організму. При схильності до частих загострень хвороби — санація осередків інфекції.

Ангіна

Ангіна (гострий тонзиліт) - гостра інфекційна хвороба, що протікає з запаленням піднебінних мигдалин і лімфатичних вузлів.

У більшості випадків ( 80-90%) збудниками ангіни є бактерії стрептококи. Джерелами інфекції при ангіні є хворі різними формами гострих стрептококових захворювань і "здорові" носії стрептококів. Поширення відбувається повітряно-краплинним шляхом

При ангіні виникає біль при ковтанні, нездужання, підвищення температури тіла. Часто хворі скаржаться на біль у суглобах, головний біль, періодичний озноб.

Мигдалики набухають, стають червоного кольору, через деякий час на них з'являються нальоти у вигляді жовто-білих пухирів невеликого розміру, які можуть зливатися один з одним і вкривати всю видиму частину мигдалика. У більш важких випадках виникає гостре гнійне запалення мигдаликів, яке потребує хірургічного втручання.

Для попередження ангіни необхідно проводити лікування місцевих вогнищ інфекції (каріозні зуби, хронічні тонзиліти, гнійні ушкодження придаткових пазух носа), усунути причини, які заважають вільному диханню через ніс (у дітей це найчастіше аденоїди). Велике значення має загартування організму, правильна організація режиму праці та відпочинку, усунення різних шкідливих факторів - пилу, диму (в тому числі і тютюнового), надто сухого повітря, алкоголю тощо.

Пневмонія

Запальний процес у тканинах легень. Здебільшого вона є ускладненням ГРВІ. Вірусна інфекція знижує імунологічну реактивність організму та веде до некротичних змін епітелію дихальних шляхів, відкриваючи доступ бактеріальній флорі. Збудниками пневмонії є пневмокок, стафілокок, стрептокок, кишкова паличка і дт.

Значне підвищення температури тіла, сильний озноб, кашель, болі в боці, дихання поверхневе, прискорене.

Профілактика хронічної пневмонії полягає в проведенні оздоровчих заходів щодо дітей, які часто хворіють на респіраторні захворювання, у контролі за раціональним харчуванням, профілактикою та лікуванням анемії, а також у санації вогнищ хронічного запалення в приносових пазухах, носоглоткових та піднебінних мигдаликах. В основі профілактики має бути своєчасна діагностика, госпіталізація та правильна терапія гострої пневмонії, запобігання їй.

Бронхіальна астма

Захворювання, що проявляється у виникненні приступів ядухи. Приступи астми бронхіальної зумовлюються спазматичним скороченням м'язів стінок дрібних і середніх бронхів. Спазм виникає внаслідок рефлекторного подразнення блукаючого нерва. Одночасно підвищується виділення слизу, що виробляється внутрішнім шаром стінки бронхів, настає гострий набряк слизової оболонки бронхіальних шляхів і звуження просвіту бронхів .

Приступи бронхіальної астми виникають переважно вночі, тривалість їх — від кількох хвилин до кількох годин. Приступ може викликати перевтома, нервові переживання. Ознаки приступу: ядуха, явища кисневого голодування організму, виділення склоподібної мокроти; в легенях вислуховуються свистячі хрипи.

Запобігання контакту з алергенами, раціональне харчування, своєчасна санація вогнищ хронічної інфекції, активний спосіб життя, загартовування, заняття фізкультурою і спортом.