Мета: пояснити механізм дихання, сформувати поняття нервової і гуморальної  регуляції дихання, їх взаємозв’язок, розкрити роль дихального центру  ритмічному чергуванні вдиху і видиху, значення дихальних рефлексів, суть і способи вимірювання життєвої ємності легень; впровадження здоров`язберігаючих технологій в практику.

Обладнання: модель, що пояснює механізм вдиху і видиху, спірометр, таблиці.

                                            Хід уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

                               Бесіда

• Порівняйте склад атмосферного повітря та видихуваного. Зробіть відповідний висновок.
• Що таке альвеолярне повітря?
• Як відбувається насичення крові киснем і видалення з неї вуглекислого газу (у легенях) і навпаки у тканинах?
• Чи вивільнюється наша кров від вуглекислого газу у легенях повністю?
• Що таке клітинне дихання та яка його роль для організму?
• Чи є у нашій крові вільний азот?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

                 Проблемне питання

Як ви вважаєте, повітря потрапляє в легені тому, що об’єм легень збільшується, чи об’єм легень збільшується бо туди заходить повітря?

ІV. Вивчення нового матеріалу

                           Розповідь вчителя ( складання опорного конспекту)

Легені знаходяться в грудній порожнині. Рухи м'язів, що змінюють об'єм цієї порожнини, викликають рух повітря в легені та з легень, поперемінно збільшуючи чи зменшуючи об'єм грудної клітки. Це обумовлюється ритмічними скороченнями дихальних м'язів, унаслідок чого і здійснюються вдих і видих — надходження і видалення з легень повітря, їхня вентиляція.

Дихальні рухи регулюються дихальним центром ( у 1919 році російський фізіолог Мисловський встановив, що у довгастому мозку розміщений дихальний центр, який утворюють групи нейронів, діяльність яких забезпечує ритмічну зміну вдиху і видиху).

                                    Складений з двох частин:

• центр вдиху
• центр видиху (це все нервова регуляція дихальних рухів).

                                  Практичне завдання

Користуючись таблицею, поясніть, які органи беруть участь у процесі вдиху та видиху.

                        Дихальні рухи

                                             Фізкультхвилинка

              Регуляція дихання (розповідь вчителя з елементами бесіди та складанням опорного конспекту за текстом підручника).

  Дослід

Зробіть глибокий вдих та затримайте дихання якомога довше. Поясніть свої відчуття.

 (Після видиху дихання стало глибоким та прискореним. Дихальний центр реагує на концентрацію вуглекислого газу в крові).

                             Розповідь вчителя (заповнення словника біологічних термінів)

Дихальні рефлекси – захисні рефлекси, що зумовлюють виникнення видозмінених дихальних рухів, - чхання та кашлю.

Чхання – сильний і швидкий видих через ніздрі, завдяки якому з носової порожнини видаляються речовини, які її подразнюють.

Кашель – різний рефлекторний видих через рот, який виникає при різних подразненнях рецепторів гортані.

Життєва ємність легень – (ЖЄЛ) – найбільша кількість повітря, яку можна видихнути після найглибшого вдиху.

Вимірюють за допомогою – спірометра.

ЖЄЛ (чол.) = 2,5 Í на зріст (м.)

ЖЄЛ (жін.) = 1,9 Í на зріст (м.)

Показники органів дихання:

                  - дихальний об’єм

                  - додатковий об’єм

                  - резервний об’єм

Глибина дихання визначається об’ємом повітря, яке вдихається і видихається.

                                           Розповідь вчителя                     

               Дихальна гімнастика Стрельникової

Гімнастика Стрельникової є парадоксальною. Чому? Тому що в більшості випадків вона пропонує робити вдих у тих положеннях, у яких у традиційній гімнастиці рекомендується видих. Ця гімнастика зберігає природну динаміку дихання і тренує вдих, найзручніший для затримки. Таке тренування вдиху збільшує найважливіший резерв організму — повітряний. Збільшення резерву збільшує життєздатність.

Легені рухливі, і вдих заповнює повітрям наші живі повітряні міхурі по-різному, залежно від того, як він зроблений. Отже, якщо вдих заповнює легені повітрям так, що їх форма не спотворюється, затримати його легше — він не відчутний усередині тіла.

Якщо кинути на підлогу який-небудь предмет, то, нагинаючись, щоб підняти його, ми зробимо вдих. Нахил рукою до землі — навантаження вище середньої норми. Інстинкт подає в організм повітря в момент підвищеного навантаження. Видих під час нахилу неприродний. І, кланяючись, ми робимо вдих.

Рухи гімнастики Стрельникової стискають грудну клітку в момент вдиху. Якщо, роблячи вдих, обіймати плечі, кланятися, присідати, мускулатура органів дихання заважає повітрю розходитися. При цьому вона розвивається, тому що одержує навантаження.

Роблячи вдих одночасно з нахилом, поворотом, присіданням, ми задовольняємо потребу в подачі повітря в моменти посиленого навантаження. Роблячи вдих сильніше видиху, зберігаємо природну динаміку дихання і не заважаємо організму зберігати, збільшувати й обновляти необхідний запас повітря. Повторюючи активні вдихи, супроводжувані пасивними видихами, часто і ритмічно, створюємо активний і ритмічний газообмін, що прекрасно впливає на організм у будь-якому випадку.

V.Закріплення знань

• Бесіда:

а) як працює дихальний центр довгастого мозку?

  б) що відбувається, якщо до м’язів поступають імпульси від центру вдиху?

   в) що відбувається при гальмуванні цього центру?

• Задача:

У спокійному стані людина вдихає і видихає приблизно 500 см³   повітря. Визначте, скільки кисню при цьому споживає людина, якщо відомо, що в атмосферному повітрі кількість кисню - 21%, а  в повітрі, яке людина видихає - 16%. Яку кількість повітря вдихає людина за хвилину, якщо частота дихальних рухів за хвилину = 14?

VІ. Домашнє завдання

Вивчити відповідну тему з підручника.