«Знайди пару»
|
Прийом, що вимагає порівняти перелік географічних назв, визначень понять і таке інше і знайти пару.
|
«Вірю — не вірю»
|
Вчитель або учні називають певні твердження, з якими інші учні класу або погоджуються або ні. Якщо не погоджуються, то пояснюють чому і дають вірну відповідь.
|
«Аукціон»
|
Навчальний прийом, що вимагає від учнів швидкості реакції та уміння давати конкретну, узагальнену відповідь. Може бути використаний на будь-якому етапі уроку. Учні «продають» як на аукціоні вірні відповіді — назви географічних об’єктів, поняття, що використовується під час вивчення теми, термінологію, яку було вивчено на уроці, і таке інше.
|
«Викликаю асоціацію»
|
Учитель пропонує кожному з учнів висловити ті асоціації, які виникли у них при певних словах, наприклад «Африка» (жара, сухість, пустеля, слон тощо).
Учитель наголошує на тому, що подібна робота буде проведена після вивчення всієї теми й учні переконаються наскільки більш складні і досконалі стали їх асоціації.
|
«П’ять речень»
|
Робота в групах по чотири учні, кожен з учнів каже речення, що є продовженням попереднього, або за допомогою п’яти речень характеризують будь-яке явище або об’єкт.
|
«Естафета»
|
Учні виконують певні завдання по черзі, відповідь на кожне наступне запитання або завдання є продовженням попередньої відповіді. Запитання можна написати на картках, які будуть передаватись з одної парти на іншу.
|
«Географічна розминка»
|
Даний прийом вимагає короткої відповіді на запитання, які ставить учням учитель, або учні, працюючи в парі, ставлять запитання один одному по черзі. Запитання стосуються географічних об’єктів, їх треба обов’язково показати на карті
|
«Географічна лабораторія»
|
Учні працюють в групах, парах або одноосібно над певними запитаннями, завданнями. Самостійно роблять висновки та узагальнення.
|
«Географічний диктант»
|
Прийом, що дозволяє учням розвивати набуті та отримувати нові навички та прийоми самостійної (групової, парної) роботи з картами атласу, текстом підручника (за конкретного бачення вчителя та організації роботи на уроці матеріалів Internet), додатковими джерелами географічних знань.
|
«Географічний практикум»
|
Виконання завдань, що пов’язані із нанесенням певних географічних об’єктів на контурну карту.
|
«Мікрофон»
|
Учні передають уявний мікрофон і висловлюють власну думку щодо певних запитань, проблеми, завдання. Висловлювання можуть бути окремими, а можуть доповнювати або продовжувати один одне.
|
«Експрес-тести»
|
Учитель пропонує учням дати відповідь на тестові завдання. Після виконання завдання проводиться самоперевірка або взаємоперевірка рівня правильності виконання роботи за зразком вірних відповідей на дошці.
|
«Картографічна лабораторія»
|
Учні виконують завдання в контурній карті. Знаходять, наносять та підписують на контурній карті назви географічних об’єктів.
|
«Інтелектуальна розминка»
|
Учні коротко відповідають на питання, що стосуються попередньої теми, базових понять, термінів, визначень і таке інше. Запитання може підготувати учитель або учні.
|
«Приваблива мета»
|
Учитель або хтось із учнів формулює цікаву мету, досягнення якої можливе через виконання низки завдань.
|
«Кути»
|
Учні розподіляються на групи. Групи розміщуються по кутках класної кімнати, де кожну групу чекає завдання. У цій грі учні мають свободу вибору «кута». Учитель інструктує кожну групу, яка має за мету виконати завдання за певним напрямом (наукові теоретики, художники, письменники, допитливі і т. ін.).
|
«Прес-конференція»
|
Клас ділиться на кореспондентів та спеціалістів з певних питань, галузей, сфер. Перші задають питання, другі дають на них відповіді. Прийом дозволяє колективно підвести підсумки вивченого.
|
«Лови помилку картографа»
|
Учень чи вчитель, показуючи об’єкти на карті, припускається помилок. Інші учні класу повинні помітити та виправити цю помилку.
|
«Чомучка»
|
Учні відповідають на запитання, що починаються словом «Чому?» Запитання може підготувати вчитель або учні.
|
«Практичність теорії»
|
Учитель доводить, що базові знання, які отримали учні на минулих уроках, допоможуть їм самостійно опанувати новий матеріал та використати на практиці теоретичні знання у роботі з атласом і контурною картою.
|
«Відстрочена відгадка»
|
Учням пропонується завдання, відповідь на яке здобувається в процесі вивчення нового матеріалу. Відповідь треба обґрунтувати. Обговорення запитання, завдання проводиться під час закріплення нового матеріалу.
|
«Мозковий штурм»
|
Учні повинні виконати самостійне завдання одноосібно або по групах — опрацювати й вивчити навчальний матеріал, користуючись базовими знаннями, та пояснити його іншим групам.
|
«Дивуй»
|
Учитель або учні наводять цікаві приклади, що стосуються матеріалу теми уроку.
|
«Домашня заготовка»
|
Учні, отримавши завдання заздалегідь, розповідають матеріал (можна використовувати опорні схеми, малюнки, ілюстрації тощо).
|
«Розгадка проблеми»
|
Учні самостійно або під керівництвом учителя в процесі роботи з різними джерелами географічної інформації знаходять відповідь на проблемне запитання.
|
«Так — ні»
|
Учитель згадує поняття, пов’язане з темою (наприклад, літосферна плита, рухи плит, рифтова зона, вулканізм, рельєф та ін.), а учні знаходять відповідь, ставлячи навідні запитання, на які можна відповісти лише «так» або «ні».
|
«Творча лабораторія»
|
Виконання учнями проблемних завдань пошукового характеру з використанням різних джерел географічних знань.
|
«Мандрівка»
|
Учні, працюючи в групах, парах або самостійно, виконують вже знайомі за ходом виконання завдання. Під час виконання завдання використовують різноманітні джерела географічних знань.
|
«Лови помилку»
|
Учень (учитель) дає характеристику географічного об’єкта, розповідає певний факт і таке інше і іноді навмисно припускається помилки. Учні повинні помітити та виправити її.
|
«Як? Що? Де?»
|
Учні або вчитель задають запитання, які починаються словами «що?», «де?», «як?».
|
«Власні приклади»
|
Учні наводять цікаві приклади щодо теми уроку (випереджувальне домашнє завдання) або доповнюють зміст проблеми, що вивчається, власними прикладами.
|
«Бліцопитування»
|
Вчитель у швидкому темпі задає учням запитання, а учні дають одну або декілька можливих вірних відповідей. За необхідності вони можуть доповнювати та розширювати відповіді своїх однокласників.
|
«Проблемне питання»
|
Учитель або учні під його керівництвом ставлять проблемне питання. До його постановки можна підійти через обговорення вже відомих учням фактів, через перегляд відео фрагменту, після відповіді на певні запитання, останнє з яких окреслює межі певної проблеми.
|
«Роблю висновок»
|
Прийом вчить учнів робити висновки, узагальнення, синтезувати (комбінувати елементи вивченого в єдине ціле), оцінювати рівень виконання роботи, рівень власних навчальних досягнень, досягнень інших і класу в цілому. В залежності від потреби може використовуватися на будь-якому етапі уроку в залежності від потреби.
|
«Здивую всіх»
|
Учні розповідають цікавий матеріал, що стосується теми уроку, але виходить за межі шкільного підручника.
|
«Шпаргалка»
|
Завдання, що виконують учні, вимагає скласти конспект, схему, діаграму, логічний малюнок, який потім використовується в процесі усної відповіді на запитання чи завдання.
|
«Географічна мозаїка»
|
Вчитель або учні заздалегідь готують конверти, в яких на окремих аркушах дається визначення понять або номенклатура теми, що вивчається. З цих аркушів треба скласти і назвати це визначення.
|
«Учитель-учень»
|
Учні працюють в парах і по черзі виконують роль то вчителя, то учня.
|
«Дерево рішень»
|
Для використання даного прийому треба підготувати матеріали у вигляді табличок з написами взаємопов’язаних понять, назв тощо. На дошці для більшої зручності та наочності можна намалювати крону дерева. Учні, працюючи над запитаннями вчителя, називають складові частини «дерева» та магнітами прикріплюють таблички в певній частині «крони» дерева.
|
«Географічний вернісаж»
|
Учні готують малюнки тварин, рослин, пейзажів, що стосуються теми уроку. Малюнки займають місце на дошці, учні доповнюють їх власними розповідями.
|
«Ріелтор»
|
За завданням ріелторської контори (фірма, що займається операціями з нерухомістю) вам необхідно оцінити житло з погляду купівлі-продажу, враховуючи такі соціально-економічні чинники:
1. Власне географічне положення об’єкта дослідження (будинок, квартира, садиба); центр чи окраїна населеного пункту; транспортна доступність (дорожче оцінюється житло поблизу станцій метро, транспортних розв’язок, тобто місць пересадок з одного виду транспорту на інший, відстань до роботи членів родини і вартість щоденних транспортних витрат).
2. Соціально-економічне оточення: наявність торговельних закладів (магазини, ринки), підприємств сфери послуг (перукарні, аптеки, приймальні пункти хімчистки, пральні), школи, дитячого садка, поліклініки; близькість промислових підприємств та їхній вплив на довкілля; наявність зеленої зони, парку, лісу тощо, тобто місць відпочинку, для прогулянок з дітьми, облаштованість їх; комфортність і чистота двору, вулиці.
3. Характеристика житла: тип забудови, її вік, стан, поверховість, кількість кімнат, забезпеченість ліфтом, телефоном, стан квартирних комунікацій (електрична проводка, опалення, сантехнічні системи) і т. д.
Характеристику житла треба закінчити висновком з обґрунтованою сумою вартості об’єкта дослідження. При цьому треба пам’ятати: чим більше місто, тим вища вартість житла. Дуже велике значення має також економічне благополуччя міста, тобто наявність робочих місць (наприклад, місто на Донбасі в ситуації економічної кризи чи передмістя столиці).
Завдання можна виконати у формі докладного оголошення про купівлю-продаж житла.
|
« Питання до тексту»
|
Розпочинаючи роботу з текстом, поставити перед учнями завдання: скласти питання репродуктивного поширюючого та розвиваючого характеру. Потім провести конкурс на найцікавіше запитання.
|
« Своя опора»
|
Учитель навчає учнів складати власний опорний конспект нового матеріалу (полегшений варіант - розгорнутий план). Добре, якщо учні встигають на уроці пояснити сусіду свої опорні конспекти, а потім проговорити тему за чужою «опорою».
|
« Сторінка із щоденника»
|
Це захопливе творче займання можна використати на будь-якому уроці. Запропонуйте учням відновити сторінку зі щоденника члена команди корабля Колумба, учасника Бородінської битви, героя казки, відомого вченого тощо.
|
« Конкурс літописців»
|
Доречно використовувати під час повторення. Можна скласти літопис знаменних подій будь-якого періоду (століття, країни) з географії. Можна навіть провести конкурс творчо оформлених літописів.
|
« Рекламна пауза»
|
Для узагальнення й систематизації знань за кожною темою можна дати учням завдання виготовити рекламний плакат, буклет, афішу, листівку тощо. Міра засвоєння матеріалу добре виявиться в роботі.
|