Головна » Статті » Методичний кошик

Опис прийомів, які можуть бути використані на уроках географії та біології

 

«Знайди пару»

Прийом, що вимагає порівняти перелік географічних назв, визначень понять і таке інше і знайти пару.

«Вірю — не вірю»

Вчитель або учні називають певні твердження, з якими інші учні класу або погоджуються або ні. Якщо не погоджуються, то пояснюють чому і дають вірну відповідь.

«Аукціон»

Навчальний прийом, що вимагає від учнів швидкості реакції та уміння давати конкретну, узагальнену відповідь. Може бути використаний на будь-якому етапі уроку. Учні «продають» як на аукціоні вірні відповіді — назви географічних об’єктів, поняття, що використовується під час вивчення теми, термінологію, яку було вивчено на уроці, і таке інше.

«Викликаю асоціацію»

Учитель пропонує кожному з учнів висловити ті асоціації, які виникли у них при певних словах, наприклад «Африка» (жара, сухість, пустеля, слон тощо).

Учитель наголошує на тому, що подібна робота буде проведена після вивчення всієї теми й учні переконаються наскільки більш складні і досконалі стали їх асоціації.

«П’ять речень»

Робота в групах по чотири учні, кожен з учнів каже речення, що є продовженням попереднього, або за допомогою п’яти речень характеризують будь-яке явище або об’єкт.

«Естафета»

Учні виконують певні завдання по черзі, відповідь на кожне наступне запитання або завдання є продовженням попередньої відповіді. Запитання можна написати на картках, які будуть передаватись з одної парти на іншу.

«Географічна розминка»

Даний прийом вимагає короткої відповіді на запитання, які ставить учням учитель, або учні, працюючи в парі, ставлять запитання один одному по черзі. Запитання стосуються географічних об’єктів, їх треба обов’язково показати на карті

«Географічна лабораторія»

Учні працюють в групах, парах або одноосібно над певними запитаннями, завданнями. Самостійно роблять висновки та узагальнення.

«Географічний диктант»

Прийом, що дозволяє учням розвивати набуті та отримувати нові навички та прийоми самостійної (групової, парної) роботи з картами атласу, текстом підручника (за конкретного бачення вчителя та організації роботи на уроці матеріалів Internet), додатковими джерелами географічних знань.

«Географічний практикум»

Виконання завдань, що пов’язані із нанесенням певних географічних об’єктів на контурну карту.

«Мікрофон»

Учні передають уявний мікрофон і висловлюють власну думку щодо певних запитань, проблеми, завдання. Висловлювання можуть бути окремими, а можуть доповнювати або продовжувати один одне.

«Експрес-тести»

Учитель пропонує учням дати відповідь на тестові завдання. Після виконання завдання проводиться самоперевірка або взаємоперевірка рівня правильності виконання роботи за зразком вірних відповідей на дошці.

«Картографічна лабораторія»

Учні виконують завдання в контурній карті. Знаходять, наносять та підписують на контурній карті назви географічних об’єктів.

«Інтелектуальна розминка»

Учні коротко відповідають на питання, що стосуються попередньої теми, базових понять, термінів, визначень і таке інше. Запитання може підготувати учитель або учні.

«Приваблива мета»

Учитель або хтось із учнів формулює цікаву мету, досягнення якої можливе через виконання низки завдань.

«Кути»

Учні розподіляються на групи. Групи розміщуються по кутках класної кімнати, де кожну групу чекає завдання. У цій грі учні мають свободу вибору «кута». Учитель інструктує кожну групу, яка має за мету виконати завдання за певним напрямом (наукові теоретики, художники, письменники, допитливі і т. ін.).

«Прес-конференція»

Клас ділиться на кореспондентів та спеціалістів з певних питань, галузей, сфер. Перші задають питання, другі дають на них відповіді. Прийом дозволяє колективно підвести підсумки вивченого.

«Лови помилку картографа»

Учень чи вчитель, показуючи об’єкти на карті, припускається помилок. Інші учні класу повинні помітити та виправити цю помилку.

«Чомучка»

Учні відповідають на запитання, що починаються словом «Чому?» Запитання може підготувати вчитель або учні.

«Практичність теорії»

Учитель доводить, що базові знання, які отримали учні на минулих уроках, допоможуть їм самостійно опанувати новий матеріал та використати на практиці теоретичні знання у роботі з атласом і контурною картою.

«Відстрочена відгадка»

Учням пропонується завдання, відповідь на яке здобувається в процесі вивчення нового матеріалу. Відповідь треба обґрунтувати. Обговорення запитання, завдання проводиться під час закріплення нового матеріалу.

«Мозковий штурм»

Учні повинні виконати самостійне завдання одноосібно або по групах — опрацювати й вивчити навчальний матеріал, користуючись базовими знаннями, та пояснити його іншим групам.

«Дивуй»

Учитель або учні наводять цікаві приклади, що стосуються матеріалу теми уроку.

«Домашня заготовка»

Учні, отримавши завдання заздалегідь, розповідають матеріал (можна використовувати опорні схеми, малюнки, ілюстрації тощо).

«Розгадка проблеми»

Учні самостійно або під керівництвом учителя в процесі роботи з різними джерелами географічної інформації знаходять відповідь на проблемне запитання.

«Так — ні»

Учитель згадує поняття, пов’язане з темою (наприклад, літосферна плита, рухи плит, рифтова зона, вулканізм, рельєф та ін.), а учні знаходять відповідь, ставлячи навідні запитання, на які можна відповісти лише «так» або «ні».

«Творча лабораторія»

Виконання учнями проблемних завдань пошукового характеру з використанням різних джерел географічних знань.

«Мандрівка»

Учні, працюючи в групах, парах або самостійно, виконують вже знайомі за ходом виконання завдання. Під час виконання завдання використовують різноманітні джерела географічних знань.

«Лови помилку»

Учень (учитель) дає характеристику географічного об’єкта, розповідає певний факт і таке інше і іноді навмисно припускається помилки. Учні повинні помітити та виправити її.

«Як? Що? Де?»

Учні або вчитель задають запитання, які починаються словами «що?», «де?», «як?».

«Власні приклади»

Учні наводять цікаві приклади щодо теми уроку (випереджувальне домашнє завдання) або доповнюють зміст проблеми, що вивчається, власними прикладами.

«Бліцопитування»

Вчитель у швидкому темпі задає учням запитання, а учні дають одну або декілька можливих вірних відповідей. За необхідності вони можуть доповнювати та розширювати відповіді своїх однокласників.

«Проблемне питання»

Учитель або учні під його керівництвом ставлять проблемне питання. До його постановки можна підійти через обговорення вже відомих учням фактів, через перегляд відео фрагменту, після відповіді на певні запитання, останнє з яких окреслює межі певної проблеми.

«Роблю висновок»

Прийом вчить учнів робити висновки, узагальнення, синтезувати (комбінувати елементи вивченого в єдине ціле), оцінювати рівень виконання роботи, рівень власних навчальних досягнень, досягнень інших і класу в цілому. В залежності від потреби може використовуватися на будь-якому етапі уроку в залежності від потреби.

«Здивую всіх»

Учні розповідають цікавий матеріал, що стосується теми уроку, але виходить за межі шкільного підручника.

«Шпаргалка»

Завдання, що виконують учні, вимагає скласти конспект, схему, діаграму, логічний малюнок, який потім використовується в процесі усної відповіді на запитання чи завдання.

«Географічна мозаїка»

Вчитель або учні заздалегідь готують конверти, в яких на окремих аркушах дається визначення понять або номенклатура теми, що вивчається. З цих аркушів треба скласти і назвати це визначення.

«Учитель-учень»

Учні працюють в парах і по черзі виконують роль то вчителя, то учня.

«Дерево рішень»

Для використання даного прийому треба підготувати матеріали у вигляді табличок з написами взаємопов’язаних понять, назв тощо. На дошці для більшої зручності та наочності можна намалювати крону дерева. Учні, працюючи над запитаннями вчителя, називають складові частини «дерева» та магнітами прикріплюють таблички в певній частині «крони» дерева.

«Географічний вернісаж»

Учні готують малюнки тварин, рослин, пейзажів, що стосуються теми уроку. Малюнки займають місце на дошці, учні доповнюють їх власними розповідями.

«Ріелтор»

 

За завданням ріелторської контори (фірма, що займається операціями з нерухомістю) вам необхідно оцінити житло з погляду купівлі-продажу, враховуючи такі соціально-економічні чинники:

1. Власне географічне положення об’єкта дослідження (будинок, квартира, садиба); центр чи окраїна населеного пункту; транспортна доступність (дорожче оцінюється житло поблизу станцій метро, транспортних розв’язок, тобто місць пересадок з одного виду транспорту на інший, відстань до роботи членів родини і вартість щоденних транспортних витрат).

2. Соціально-економічне оточення: наявність торговельних закладів (магазини, ринки), підприємств сфери послуг (перукарні, аптеки, приймальні пункти хімчистки, пральні), школи, дитячого садка, поліклініки; близькість промислових підприємств та їхній вплив на довкілля; наявність зеленої зони, парку, лісу тощо, тобто місць відпочинку, для прогулянок з дітьми, облаштованість їх; комфортність і чистота двору, вулиці.

3. Характеристика житла: тип забудови, її вік, стан, поверховість, кількість кімнат, забезпеченість ліфтом, телефоном, стан квартирних комунікацій (електрична проводка, опалення, сантехнічні системи) і т. д.

Характеристику житла треба закінчити висновком з обґрунтованою сумою вартості об’єкта дослідження. При цьому треба пам’ятати: чим більше місто, тим вища вартість житла. Дуже велике значення має також економічне благополуччя міста, тобто наявність робочих місць (наприклад, місто на Донбасі в ситуації економічної кризи чи передмістя столиці).

 Завдання можна виконати у формі докладного оголошення про купівлю-продаж житла.

« Питання до тексту»

Розпочинаючи роботу з текстом, поставити перед учнями завдання: скласти питання репродуктивного поширюючого та розвиваючого характеру. Потім провести конкурс на найцікавіше запитання.

« Своя опора»

Учитель навчає учнів складати власний опорний конспект нового матеріалу (полегшений варіант - розгорнутий план). Добре, якщо учні встигають на уроці пояснити сусіду свої опорні конспекти, а потім проговорити тему за чужою «опорою».

« Сторінка із щоденника»

Це захопливе творче займання можна використати на будь-якому уроці. Запропонуйте учням відновити сторінку зі щоденника члена команди корабля Колумба, учасника Бородінської битви, героя казки, відомого вченого тощо.

« Конкурс літописців»

Доречно використовувати під час повторення. Можна скласти літопис знаменних подій будь-якого періоду (століття, країни) з географії. Можна навіть провести конкурс творчо оформлених літописів.

« Рекламна пауза»

Для узагальнення й систематизації знань за кожною темою можна дати учням завдання виготовити рекламний плакат, буклет, афішу, листівку тощо. Міра засвоєння матеріалу добре виявиться в роботі.

 

Категорія: Методичний кошик | Додав: Таня (13.07.2016)
Переглядів: 89 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar